Українська Греко-Католицька Церква

Львівська Архиєпархія

Парафія Св’ятого Пророка Іллі

П`ятниця, 26.04.2024, 14:53 
Головна Мій профіль Вихід RSS
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"
   
Меню сайту

Головна » Статті » Проповіді о.Олексія Хілінського

Непорочне Зачаття
Сьогодні Йоаким і Анна від неслави бездітності звільнилися. Сьогодні рукою св. Духа в утробі Анни малюється цінний образ – Преблагословенна Діва Марія. Сьогодні силою Всевишнього проти диявола підноситься могутня зброя – Марія. З ангелами закличмо: Радуйся, що вдостоїлася від Господа особливого відкуплення. Ти від гріха первородного не є очищена, але наперед захоронена, єдина з усього людського роду.

Раніше ніж проголосити догму Непорочного Зачаття, у 1854 р. папа Пій IX дбайливо розвідав про думку й почуття цілої Церкви. Радився з усіма єпископами світу, які мали взяти до відома біблійні дані і традиційну віру минулих століть в Непорочне Зачаття.

Чи ця догма Непорочного Зачаття ще не була знана в житті Церкви в минулих століттях? Була знана. Але ця правда не була схоплена ясно, й треба було часу, щоб дійшло до її уточнення.

Ідея Непорочного Зачаття вже знаходиться неясно, в пам'яті християн перших століть, які приймали святість Марії. А питання про святість Марії від її зачаття ставить собі вже в перший раз святий Августин в 429 р.

Цей святий вів завзяту боротьбу проти Пелагія й його послідовників. Напевно, з задуму Божого Провидіння, самі вороги святого Августина порушують питання й примушують його дати відповідь.

Щоб підперти своє твердження, Пелагій протиставить Августинові випадок Марії, «яку треба признати без гріха».

Августин викручується, признаючи правду того, що каже Пелагій, але уточнює, що йдеться про виняток, який походить від ласки Божої. Августин стверджує, що привілей Марії був єдиний, і підкреслює, що вона була збережена ласкою. Так здалека вимальовується догма проголошена в 1854 р.

Євангеліє від Луки оповідає про народження Івана Хрестителя (1,5-25) і про народження Ісуса (1,26-38). Ці дві тайни стають предметом одного свята.

Народна побожність спонукує, на підставі подібності, святкувати також і народження Матері Бога.

Спочатку відчувається непевність щодо імені цього свята. Вкінці святкується «Зачаття Марії». Мало-помалу, в нерішучий спосіб догма Непорочного Зачаття починає виринати на світло.

Про свято «Зачаття Марії», встановленого на Сході, через довгий час на Заході не знається. Аж десь коло 1060 р. воно появляється в Англії; зникає з приходом Норманів і знову появляється біля 1126 р., переходить до Нормандії й розповсюджується по Європі, хоч знаходить запеклих противників. Між цими бачимо святого Бернарда. Хто б подумав?! Святий Тома з Аквіну має на диспозиції принципи, що дозволили б йому установити науку про Непорочно Зачату, але не ризикує. Вагається. Дунс Скот — відважніший. Але, боячись цензури, пропонує Непорочне Зачаття як можливість.

В 1439 р. богослови зібрані в Базель проголошують цю правду догмою; але, на нещастя, їх собор перериває свою єдність з Папою Римським.

Штучність і хизування входять в мистецтво. На Заході статуї й ікони Марії зображають гарних і усміхнених дівчат, що притягають увагу більше на їх усміх, як на Сина. Пречиста Діва на Голгофі — це тільки умлівання. Проповіді говорять тільки про сльози й стогони Марії. Забувається її силу і її співпрацю до спасіння людей. До цього долучається протестантизм.

Науку про Марію зводиться на три ідеї Ефеського Собору: вона є Святою, Дівою й Матір'ю Бога.

Тридентійський Собор про Марію говорить мало, майже нічого.

Марійський культ відновлюється при кінці XVI ст. завдяки Єзуїтам. Дня 8 грудня 1661 папа Олександр VII буллою «Солліцітудо» ясно виявляє схильність Апостольського Престолу до Непорочного Зачаття, називаючи його «побожним віруванням аж до проголошення догми папою Пієм IX.

Він каже, що цей привілей Марії є наукою об'явленою й точно висловлює його так: «В першій миті свого зачаття, з ласки й привілею Всемогутнього Бога й з уваги на заслуги Ісуса Христа, Спасителя людського роду, Діва Марія була збережена й звільнена від усякого порока й первородної вини».

Формула точна й разом стисла. Кожне слово обдумане, І не дозволяє на недопустимі пояснення. Але треба нам дійти до серця тайни. Це — тайна любові. Ця любов була об'явлена вже давно. Бог заявляє її своєму народові в Старому Завіті.

А таки ця парадоксальна обітниця здійснюється в Марії: Бог не тільки переповнює її ласкою, а вже від початку її існування зберігає її від усякої плями.

Таким чином в її особі буквально здійснюється те слово Боже до свого народу, яке могло здаватись поетичним висловом: «Уся ти гарна, моя люба, і вади нема в тобі» (Піс 4,7).

Божа любов не є така, як наша: не залежить від її предмету, а творить його. В самім нутрі знищеного світу ця любов переносить створіння до його джерела.

Вона робить з Марії наймилішу, найпривабливішу із створінь. Таку, в якій Бог може, установити своє житло. Непорочне Зачаття — це тріумф тільки Божої ласки.

«Ти, люблена Богом», що добре передає слово «благодатна», повна ласки, повна ласк Божих, повна любові Божої, і це потребувало дев'ятнадцять століть, щоб розцвісти в догмі в 1854 р.

Сатана, своїм лукавством потягнув у безодню за собою весь людський рід, запустивши смертоносну отруту в коріння, вона не досягнула тебе донько Якимова, що єдина непорочно зачалася і непорочною зосталася.

Діва Марія, її потомство Христос, що розчавили його голову, від нього ж ніколи не були пошкоджені.

Ти ціною крові Христової вдостоїлася ї непорочності в самім зачатті, появивши в собі безплямний образ непорочності св. Церкви.

Тебе вибрав Всевишній за свій осідок, він освятив, вчинивши тебе непорочною вже з першої миті зачаття твого. Ворог твій сатана ніколи не втішався тобою.

Достойно воно, щоб друга Єва, як і другий Адам, без гріха були сотворені і без гріха перебували. Від них людей народження як від перших падіння.

Отець обдарував непорочним зачаттям ту, що була подібна йому в роджені Сина, Син обдарував свою матір, Дух свою обручницю, щоб вона понад всі сотворіння сповнилась небесними ласками.

Слава тому, що взяв наше тіло і тебе охоронив від прокляття гріховного, сповнивши тебе благословенням – від самого зачаття твого. Щоб вона разом з тобою виступила на відродження людського роду.

Нове небо в лоні Анни твориться. Прийдіть усякий чин і вік людський і радісно днесь з ангельськими хорами преславне зачаття Богородиці світло празнуємо.

Йоанікій Галчтковський – ректор Могилянської академії: Бог увільнив її від гріха первородного, без нього вона зачалася і родилася.. Не було гріха, а була Благодать. Ангельське: Радуйся Благодатна. Господь з тобою. З тих слів можемо розуміти чисте зачаття Діви, коли посудину наповнити оливою, то не можна до неї додати води або чогось іншого, бо вже немає місця, так і в Марії немає місця не тільки на первородний, а й усякий гріх, тому що вона є повна ласки Божої.

Сьогодні твориться початок нашому спасінню, тож радо спішімо до її храму, стіймо зі страхом на молитві, чуванням отворімо двері небесної світлиці, і прикрасьмо себе молит¬вами, милостинею і постом і так побожно проводімо, радісно празнуючи зачаття Богородиці, бо в вона безупинно молить за нас свого сина і Бога нашого.
Категорія: Проповіді о.Олексія Хілінського | Додав: Administrator (23.12.2011)
Переглядів: 3100 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]