Святий Пророк Ілля
Святий Ілля — один із найвеличніших пророків Старого Заповіту. Народився у Тесвії Галаадській за 900 років до Різдва Христового. З молодих років присвятив себе Єдиному Богові, оселився в пустелі та проводив життя у суворому пості й молитві. Покликаний до пророчого служіння за ізраїльського царя Ахава, пророк став полум'яним ревнителем щирої віри і благочестя.
У ті часи народ залишив Єдиного, відпав від віри своїх батьків і поклонявся поганським ідолам. Особливо підтримувала ідолослужіння дружина царя Ахава - язичниця Єзавель. Поклоніння ідолу Ваалу призвело ізраїльтян до повного морального падіння. Бачачи загибель свого народу, пророк Ілля став викривати безчестя царя Ахава, переконував його покаятись і навернутись до Істинного Бога. Цар не послухав пророка. Тоді святий Ілля оголосив, що в покарання на землі три роки не буде ані дощу, ані роси й засуха припиниться тільки за його молитвою.
Так і сталося. За молитвою пророка небо більше не дало дощу, почалася посуха та голод по всьому краю. Народ страждав від нестерпної спеки. Господь бачив страждання людей і готовий був помилувати їх та послати дощ на землю, але не хотів порушити слова пророка Іллі, який прагнув навернути серця ізраїльтян до каяття та справжньої віри.
Рятуючи пророка від рук Єзавелі, Господь послав його у таємне місце біля потоку Хораф. Хижим воронам Господь повелів приносити святому Іллі їжу, вселяючи йому тим самим жалість до стражденного народу. Коли потік Хораф висохнув, Господь послав пророка Іллю до Сарепти Сидонської до бідної вдови, яка страждала разом із дітьми та готувалася на голодну смерть. На прохання пророка вона приготувала йому опріснок з останньої жмені борошна та залишків олії. Відтоді за молитвою пророка Іллі борошно й олія ніколи більше не закінчувалися в домі вдови протягом усього голоду.
Силою своєї молитви великий пророк створив інше диво — воскресив померлого сина тієї вдови.
Коли минуло три роки посухи, Господь Милосердний послав Іллю до царя для припинення нещастя. Пророк наказав зібрати на гору Карміл весь Ізраїль та жерців Ваала. Коли люди зібралися, пророк запропонував спорудити два жертовника: один — від жерців Ваала, інший — від пророка Іллі для служіння Істинному Богові. "На який з них спаде вогонь з неба, той буде вказівкою - чий Бог істинний, – сказав пророк Ілля, - і всі повинні будуть вклонитися Йому, а не визнають Його — будуть віддані смерті".
Першими приступили до жертвоприношення жерці Ваала: вони вклонялися ідолу з ранку до вечора, але дарма — небо мовчало. Ввечері святий пророк Ілля спорудив свій жертовник із 12-ти каменів, поклав жертву на дрова, наказав викопати навколо рів і звелів поливати жертву та дрова водою. Коли рів наповнився водою, ревний пророк звернувся до Господа у гарячій молитві із проханням, аби Він послав із неба вогонь заради спасіння блудних та озлоблених ізраїльських людей і навернув їхні серця до Себе.
За молитвою пророка з неба зійшов вогонь і запалив жертву, дрова, каміння та навіть саму воду. Народ впав на землю, промовляючи: "Воістину Господь є Бог Єдиний, і немає іншого Бога, окрім Нього!" Тоді пророк Ілля став молитися про дарування дощу і на його молитву небо відкрилося: впав рясний дощ і напоїв спраглу землю.
Цар Ахав усвідомив свою оману та оплакав гріхи, але дружина його Єзавель погрожувала вбити Божого пророка. Святий Ілля мусів піти і у великій скорботі від безсилля викорінити ідолопоклонство прохав собі у Бога смерті. Йому явився Ангел Господній, зміцнив його їжею та повелів іти в далеку дорогу.
Сорок днів ішов пророк і, дійшовши до гори Хорив, оселився в печері. Тут, коли скінчилася страшна буря, явився Господь "у тихому вітрі" (1 Цар. 19, 12) і відкрив стражденному пророкові, що Він зберіг сім тисяч вірних, які не вклонилися Ваалу. Господь звелів Іллі помазати на пророче служіння Єлисея.
За свою полум'яну віру та ревність пророк Ілля був взятий на Небеса живим на вогненній колісниці. Свідком сходження на небо Іллі став пророк Єлисей. Разом із плащем, який впав з плеча святого, Єлисей отримав дар пророчого духа вдвічі більший, ніж мав пророк Ілля.
Святитель Епіфаній Кіпрський розповідає нам про народження пророка Іллі таке передання: «Коли народився Ілля, батько його Совах бачив у видінні, що благообразні мужі вітали його, пеленали вогнем і годували полум’ям вогненним». Дане дитині ім’я Ілля (кріпость Господня) визначило все його життя. З малих літ він посвятив себе єдиному Богу, оселився в пустелі і проводив життя в строгому пості і молитві. Призваний до пророчого служіння за ізраїльського царя Ахава, пророк став ревним сповідником істинної віри і благочестя. В той час ізраїльський народ відійшов від віри своїх отців, залишив Єдиного Бога і поклонявся язичницьким ідолам, поклоніння яким започаткував нечестивий цар Ієровоам. Особливо дбала за ідолопоклонство дружина царя Ахава, язичниця Ієзавель. Поклоніння ідолу Ваалу привело ізраїльтян до повного морального розложення. Бачачи гибель свого народу, пророк Ілля почав викривати царя Ахава в нечесті, умовляючи його покаятися і навернутися до Істинного Бога. Цар не послухав його. Тоді пророк Ілля прорік йому, що, в покарання три роки не буде ні дощу, ні роси на землі і засуха припиниться тільки після його молитви. «Живий Господь Бог Ізраїлів, перед Яким я стою! В ці роки не буде ні роси, ні дощу, хіба тільки за моїм словом.» (3 Цар. 17, 1). І дійсно, після молитви пророка небо закрилося, наступила засуха і голод по всій землі. Народ страждав від нестерпної спеки і голоду. Господь по своїй милості, бачачи страждання людей, готовий був помилувати всіх і послати дощ на землю, та не хотів знехтувати словом пророка Іллі, який горів бажанням навернути серця ізраїльтян до покаяння і повернути їх до Істинного Богошанування. Зберігаючи пророка Іллю від рук Ієзавелі, Господь в час лиха направив його до потаємного місця біля потоку Хораф. «І пішов він і зробив за словом Господнім; пішов і залишився біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану» (3 Цар. 17, 5). Хижим воронам Господь звелів приносити їжу пророкові, спонукаючи його тим самим до жалю за своїм народом. Коли потік Хораф висох, Господь послав пророка Іллю в Сарепту Сидоньську до бідної вдови, яка страждала разом з своїм сином в очікуванні голодної смерті. На прохання пророка вона приготувала йому опріснок з останньої жмені муки і залишку олії. «І покликав він її і сказав: дай мені трохи води в посудині напитися. І пішла вона, щоб взяти; а він закричав у слід їй і сказав: візьми для мене і шматок хліба в руки свої. Вона сказала: живий Господь Бог твій! У мене нічого нема печеного, а тільки є жменя борошна у діжці і трохи олії в глечику; і ось, я наберу поліна два дров, і піду, і приготую це для себе і для сина мого; з’їмо це і помремо. І сказав їй Ілля: не бійся, піди, зроби, що ти сказала; але раніше з цього зроби невеликий опріснок для мене і принеси мені; а для себе і свого сина зробиш після; бо так говорить Господь Бог Ізраїлів: борошно в діжці не вичерпається, і олія в глечику не убуде до того дня, коли Господь дасть дощ на землю» (3 Цар. 17, 10-14). Силою своєї молитви великий пророк сотворив інше чудо, він воскресив сина цієї вдови. «І взяв його з рук її, і поніс його у світлицю, де він жив, і поклав його на свою постіль, і возвав до господа і сказав: Господи Боже мій! невже Ти і вдові у якої я перебуваю, зробиш зло, умертвивши сина її? І простягнувшись над отроком тричі, він возвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! нехай повернеться душа отрока цього в нього! І почув Господь голос Іллі, і повернулася душа отрока цього в нього, і він ожив». (3 Цар. 17, 19-22). Після того, як пройшло три роки посухи, Милосердний Господь послав пророка до царя Ахава, щоб закінчилось лихо. Ілля повелів зібрати на горі Кармил весь Ізраїль і пророків Ваала. Коли народ зібрався, Господній пророк запропонував збудувати два жертовники: один – для служителів Ваала, другий – для пророка Іллі, принести жертву Істинному Богу. «І сказав Ілля народу: я один залишився пророк Господній, а пророків Ваалових чотириста п’ятдесят чоловік [і чотириста пророків дібровних]; нехай дадуть нам двох тельців, і нехай вони виберуть собі одного тельця, і розсічуть його, і покладуть на дрова, але вогню нехай не підкладають; а я приготую другого тельця і покладу на дрова, а вогню не підкладу; і закличите ви ім’я бога вашого, а я закличу Господа Бога мого. Той Бог, який дасть відповідь за допомогою вогню, є Бог» (3 Цар. 18, 23-24). Першими приступили до жертвоприношення служителі Ваала: вони взивали до ідола зранку до вечора, та все марно небо мовчало. До вечора святий пророк Ілля збудував свій жертовник з дванадцяти каменів, за числом колін Ізраїлевих, поклав жертву на дрова, звелів викопати навкруг жертовника рів і наказав поливати жертву і дрова водою. Коли рів наповнився водою, пророк звернувся до Бога з молитвою і проханням, щоб Господь послав з неба вогонь для навернення заблудших і жорстокосердих ізраїльських людей і навернув їх серця до Себе. Через молитву пророка з неба зійшов вогонь і попалив жертву, дрова, воду і навіть каміння. Народ впав на землю, взиваючи: «Господь є Бог, Господь є Бог!». Тоді пророк Ілля умертвив всіх служителів Ваалових і почав молитися, щоб Господь послав дощ на землю. По його молитві небо відкрилось і була злива, вона наповнила висохлу землю.
Печера св. пророка Іллі на місто Карміл
Цар Ахав визнав своє заблудження і скорбив через гріхи, але дружино його Ієзавель погрожувала убити пророка Божого. Ілля втік у царство Юдейське. Він мав велику скорботу через те, що не міг викорінити ідолопоклонство і просив у Бога собі смерті. Йому явився Ангел Господній нагодував їжею і повелів іти в далеку дорогу. Сорок днів і ночей ішов Ілля і дійшовши до гори Хорив поселився в печері. На цьому місці після бурі, землетрусу і полум’я Господь явився в тихому вітрі і відкрив Іллі, що Він зберіг сім тисяч вірних рабів, що не поклонялися Ваалу. Господь Іллі звелів помазати на пророче служіння Єлисея. За свою ревність перед Богом пророк Ілля був взятий на Небо живим у вогненній колісниці. Пророк Єлисей став свідком сходження Іллі на небо у вогненній колісниці і отримав разом з його милоттю (Милоть (греч. овчина) - одежа з овчины хутром на зовні) дар в двоє більший ніж був у Іллі.
Існує Церковне передання в якому говориться, що пророк Ілля буде предтечею Страшного Другого Пришестя Христа на землю і під час проповіді зазнає мученицької смерті.