Під час своєї жертвенної смерті Христос звернувся з хреста до своєї Матері, вказуючи на апостола Івана: "Жінко, це син твій", а до апостола Івана сказав: "Ось Мати твоя". Тими словами поручив свою Матір через апостола Івана всім нам. Всі ми маємо, крім своєї земної матері, одну спільну Небесну Неньку, нею є Пречиста Діва Марія. Для того, щоб кожна людина зверталася до Пречистої Діви Марії, а навіть і цілі народи, після Її чудесного Успіння, Христос наділиа Її дуже великою гідністю, Царицею Небес. Хто до неї не звертався б з різними проханнями, Вона всім допоможе.

Одного разу Константинополь облягають полчища арабів, греки обороняються з усіх сил. У храмі Пресвятої Богородиці Влахернської, де зберігається риза Матері Божої іде всенощна, на котрій присутній Святий Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфаном. Аж раптом… Святий Андрій і його учень бачать чудесне видіння: від царських дверей церкви йде осяяна світлом Пресвята Богородиця у супроводі Святого Івана Хрестителя і Святого Івана Богослова. Під спів великого хору святих, Матір Божа підходить до престолу, стає на коліна і довго молиться плачучи. За тим встає, здіймає зі своєї голови хустку-покров-омофор і широко розстилає її над народом у церкві. Святий Андрій та Епіфан зрозуміли – Богородиця прийшла, щоб урятувати столицю східного християнського світу… Звістка блискавично розноситься серед людей. І сталося… Ворожі війська відступили! Константинополь врятований… Внаслідок тієї подіії ми сьогодні святкуємо Празник Покрови.

Коли наш народ стійко виборював свою волю, коли ріками текла його кров, коли катували забраних в полон наших синів і дочок. він завжди звертав свої очі до Пречистої Діви Марії і просив Її про заступництво. І як тих греків, яким грозила небезпека і Пречиста Діва Марія прийшла їм на допомогу, так за період нашої історії Пречиста Діва Марія не один раз заступалася за нас і покривала нас своїм омофором. Народи, які голосно віддалися в опіку Пречистої Діви Марії називають Її своєю Королевою. Так і князь Ярослав Мудрий, перший з усіх слов'янських народів, після того як розбив печенігів, в храмі Благовіщення в Києві в 1037 році віддає увесь народ під покров Пресвятої Богородиці і проголошує Її Царицею українського народу. Від того часу ми завжди відчуваємо Її заступництво і ласку.

Князь Мстислав, що княжив в Тмуторокані, в бою з черкасами дав обітницю Пречистій Діві Марії, що якщо Вона йому допоможе, то він обітує збудувати церкву в честь Божої Матері. Він перемагає ворога і радо виконує свою обітницю. Вона завжди подасть свою руку допомоги тому, хто про це Її попросить. Князь Володимир Мономах у своїх споминах каже, що свою перемогу над половцями завдячує Богові і Пречистій Діві Марії і навіть на Її честь укладає молитву.

Український народ не міг би протистояти в численних стражданнях та в безнастанному горю, якби не знав, що Мати Божа його не опускає, якби не мав певності, що Вона завжди його береже, якби не знав, що на Неї може цілковито покластися. Наші Запорожці мали на Січі церкву в честь Покрова Пресвятої Богородиці. На іконі понад Пречистою був напис: "Ізбавлю і покрию люди моя", а від Запорожців, що під іконою, простягнена лента вгору до Матері Божої з написом: "Молим, покрий нас чесним Твоїм покровом і ізбави нас от всякого зла". Вибираючись в похід, козаки вислухувували молебінь до Пречистої і ревно співали "Під твою милість".

Коли в липні 1675 р. турки обложили Почаївський монастир, першою на допомогу прийшла Пречиста Діва Марія і своїм покровом заслонила монастир. Звідти і пішла пісня: "Ой зішла зоря вечеровая, над Почаєвом стала".

А скільки людей завдячують своє життя Пречистій Діві Марії, які боролися в загонах УПА. Не одна мати більше не побачила б свого сина, не одна жінка свого чоловіка, не одні діти свого батька, якби Пречиста Діва Марія не покрила б їх своїм омофором.

Ця добра Мати не дивиться на наші недосконалості і похибки, не дивиться на невірство окремиї Її блудних синів, які не довіряли Їй, а уповали на власні сили, звідти і пішла теза: "Перше Україна, а потім Бог". Вона надалі опікувалася нашим народом і привела його до щасливого кінця. Так як Христос Своєю смертю переміг світ та диявола, так і він, наш народ, став, та стає справжнім переможцем над цим світом неправди і насильства, постаючи яу вістун того, що не минає, а тим являється віра і любов до Господа Бога, а посередником до Нього наш народ має Пречисту Діву Марію. Тому незабуваймо подякувати Їй за Її ласку і опіку над нами, так як дякував герой епосу "Слово о полку Ігоревім" князь Ігор Святославич після своєї втечі з неволі. Йде він з поклоном до чудотворної ікони Божої Матері Пирогощі, щоб Їй подякувати за допомогу і рятунок. Так, як Їй дякував Галицький король Данило по успішнім поході на Чехію, який спішить з подякою до ікони Пречистої Діви Марії в Холмі.