Меню сайту
Меню сайту
УГКЦ
Київська Архиєпархія
Львівська Архиєпархія
Івано-Франківська архиєпархія
Сокальсько-Жовківська єпархія
Коломийсько-Чернівецька єпархія
Стрийська єпархія
Бучацька єпархія
Самбірсько-Дрогобицька єпархія
Тернопільсько-Зборівська архиєпархія
Луцький екзархат
Донецько-Харківський екзархат
Одесько-Кримський екзархат
Меню сайту
ЛДС СД
ІФ ДС ім.св.свящ. Йосафата
ДДС бл.Северина,Віталія та Якима
КДС
УКУ
Студити
Храм Всіх Святих
Парафія Благовіщення Пресвятої Богородиці
Медіаресурс УГКЦ
Паломник
ЧНІ Редемтористи
Парафія Зарваницької ікони Божої Матері
Читання Святого Письма
Кіріос
Біблія
Парафія Різдва Пресвятої Богородиці
Парафія Пресвятої Богородиці СДБ
Храм свв. Ольги і Єлизавети
Храм Преображення Господа Нашого Ісуса Христа
Радіо Воскресіння
Парафія Успення Пресвятої Богородиці
Ближче до Бога
НОВИНИ ПАРАФІЇ
...
Поділитися в
Статистика
Пошук
| Головна » Статті » Проповіді о.Олексія Хілінського |
17-та неділя по П'ятидесятниці
СЕРЕДНИКИ НАБУВАННЯ ДОБРОЇ МОЛИТВИ Пригода Ісуса з хананейкою дає нам нагоду застановитися над одним важливим питанням: „Що таке є молитва?" Молитва для християнської душі, це те саме, що пожива для тіла, що вода для дерева і риб. Св. Отці дуже часто називають молитву поживою душі. Св. Іван Золотоустий говорить: „Всі люди мають необхідність в молитві не менше,чим дерева мають у воді, бо як вони не можуть приносити плодів, коли не приймають соків з коренів, так і ми, коли не будемо напоєні молитвою, не зможемо приносити цінних плодів добрих чеснот". Багато людей можуть жалітися: «Скільки я не молюся, а Бог мене не вислуховує", або „я вже роками прошу в Бога про якесь добро, а Він мені цього не дає". Насамперед я хочу сказати, що Бог не є зобов'язаний зразу нам давати те, про що ми в Нього просимо. Може те, про що ми просимо, буде для нас шкідливим, причиниться до втрати віри, тому Господь Бог те, про що ми просимо нам не дає? А може ми погано просимо? „Істинно, істинно говорю вам; чого б ви не просили в Отця в моє ім'я, він дасть вам, (Ів.16.23) , сказав Ісус Христос, і ще з підтвердженням: істинно, істинно говорю вам! Який стид для нас, що ми не вміємо користуватися такого обіцянкою! Якби тільки був стид, але ми наводимо тінь на саму обіцянку Христа, ніби то вона занадто велика і недовиконання. Ні, вина находиться в нас, а головним чином в тому, що ми не усвідомлюємо себе вірними слугами Христовими, і хочемо, якщо ми маємо обов'язок супроти Господа Бога, щоби Він мав обов'язок супроти нас. Іншими словами говорячи: любимо торгуватися з Господом Богом. До того дуже часто буває, що коли і приступає хтось просити про щось в Бога, то з роздвоєною душею: згадає про це в своїй молитві раз, два - і кидає, а потім говорить: „Не чує Бог". Ні, коли ми просимо про щось, то треба просити наполегливо і невідступно, подібно, немовби та вдова, яка невідступного суддю своїм надокучанням заставить виконати її прохання. Може причиною того, що Бог нас не вислуховує залежить від того, що ми не вміємо просити? Коли хочеш, щоби молитва твоя була висдухана, то навчись насамперед її виконувати. В книзі Сираха написано: „Заки обітуєшся, приготуй себе, і не будь людина, що спокушає Господа" (18.23). Це значить: спочатку відклади всі життєві турботи, відкинь всі марні думки, потім весь розум зверни до Господа, предстань перед Ним зі страхом і любов'ю, побожно, потім уважно проси, так як вчить Давид: Співайте Господеві псальми, співайте, співайте нашому цареві, співайте! Бо цар усієї землі - Бог, співайте якнайкраще! " (Пс. 47. 7,8). Яка користь з тої молитви, яка виконується без уваги і змісту? На устах молитва, а в розумі грішні бажання, язик молиться, а серце ображає Того, кому молиться. Уста почитають Бога, а серце далеко стоїть від Нього. Може бути така молитва приємною Богові, чи почує її Господь? Сам Бог звертає на це увагу: "Цей народ почитає Мене устами, а своїм серцем далеко від мене", а св.Кипріян говорить: „Як ти хочеш, щоб тебе почув Господь, коли ти сам себе не чуєш? Ти бажаєш, щоби Бог згадав про тебе, коли ти молишся, а між тим сам не пам'ятаєш, що робиш!" Молитва без уваги те саме, що кадило без вогню і тиміяма, що лампада без масла, і тіло без душі. Це образа, а не догоджання Христові, тому що не слова, які виходять з наших уст переблагують Його, а розум, направлений на Нього, - не голос нашої гортані, но піднесення серця сокрушеного. Коли хочеш посилати Богові молитву, то посилай її з вірою і надією,як вчить св.ап.Яків: „Тільки ж хай просить із вірою, без жодного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, яку піднімає і коливає на всі боки вітер"- (1.6). А св.Теофілакт говорить: „Коли чоловік не вірить, що одержить від Бога те, що просить, то надаремно молиться". Прощення і милосердя, допомога ближньому - ось два крила молитви. Коли хочеш що-небудь просити в Бога, то перед тим не відмов тому, хто тебе просить. Коли шукаєш прощення в Христа, то насамперед пробач брату, який образив тебе. І Євангеліє проповідує примиритися з братом, а потім приносити Богові дар з молитвою. При молитві потрібний і піст, і терпіння, праця, і умертвляння гріховних пожадань. Але найбільше всього - це чиста совість. Чисте серце, очищене сумління і — це ознаки доброї молитви. Очистімо наше сумління правдивим покаянням, виконуймо Божі заповіді - і Господь почує наші молитви. Чому часом не вислуховує молитви грішних людей? Тому, що ці люди самі не слухають Його наказів. ПРИКЛАД. Св. Василій Великий, знаходячись на смертній постелі, майже без дихання, був відвіданий своїм товаришем лікарем-євреем, невіруючим. Лікар сказав йому годину його смерті. „А коли проживу довше?"- говорить святий. „Тоді я повірю в твого Христа", говорить лікар. Святому хотілося, щоб його товариш був спасенний, і коли він пішов, святий почав молитися, щоби Господь Бог ради спасіння душі його товариша продовжив йому життя. І Господь вислухав його молитву. Святий вже вмираючий, який був майже без дихання, прожив більше назначуваного терміну. Прийшов лікар і ледве вірить в те, що бачить. Вражений тим чудом всемогутності Божої, він повірив в Христа і став просити про хрещення. „Я сам буду хрестити тебе" - сказав святий, хоча в цей час ледве міг переводити дихання. І чудо, коли наступив час священнодій, приходить сам св. Василій Великий, молиться за присутніх перед престолом і хрестить лікаря і весь його дім і всім вірним роздає Вечерю Господню, тобто править св. Літургію. Все це тривало п'ять, шість годин і тільки по закінченні всього того в цей же день віддав свою душу Господеві! Така сила молитви. Ви скажете, що успіх подібної молитви залежить від праведності тих, які моляться? Ні, сильні бувають молитви і грішників, тільки коли вони каються? Як ми хочемо, щоб наша молитва була почута, молімося так, як молилася жінка-хананейка. Коли вона перший раз звернулася до Ісуса: - "Змилуйся надо мною, Господи, сину Давидів! Біс тяжко мучить мою дочку" Ісус не озвався до неї і словом, а до учнів сказав: „Я посланий лише до погиблих овець дому Ізраїля". Вона до Ісуса звернулася тоді вдруге: „Господи, поможи мені!" Він їй відповів: „Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам", але ті слова Ісуса її не образили, вона далі продовжує просити: „Так Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу з панів їхніх" Тими словами вона, цілком упокорюється перед Ісусом і показує велику свою віру, що Він може виконати її прохання. На це Ісус їй відповів: „О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш". Молімося так, як молилася жінка-хананейка. Наша молитва буде лиш тоді вислухана, коли вона буде виконана з увагою, вірою, покорою і терпеливістю. | |
| Переглядів: 3311 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |