Меню сайту
Меню сайту
УГКЦ
Київська Архиєпархія
Львівська Архиєпархія
Івано-Франківська архиєпархія
Сокальсько-Жовківська єпархія
Коломийсько-Чернівецька єпархія
Стрийська єпархія
Бучацька єпархія
Самбірсько-Дрогобицька єпархія
Тернопільсько-Зборівська архиєпархія
Луцький екзархат
Донецько-Харківський екзархат
Одесько-Кримський екзархат
Меню сайту
ЛДС СД
ІФ ДС ім.св.свящ. Йосафата
ДДС бл.Северина,Віталія та Якима
КДС
УКУ
Студити
Храм Всіх Святих
Парафія Благовіщення Пресвятої Богородиці
Медіаресурс УГКЦ
Паломник
ЧНІ Редемтористи
Парафія Зарваницької ікони Божої Матері
Читання Святого Письма
Кіріос
Біблія
Парафія Різдва Пресвятої Богородиці
Парафія Пресвятої Богородиці СДБ
Храм свв. Ольги і Єлизавети
Храм Преображення Господа Нашого Ісуса Христа
Радіо Воскресіння
Парафія Успення Пресвятої Богородиці
Ближче до Бога
Головна » Статті » Проповіді о.Олексія Хілінського |
16-та неділя по П'ятидесятниці
(Мт.25.14-30) Ця притча, яку ми чули в сьогоднішній Євангелії, дає конкретний урок для тих, хто слухав її в часи Ісуса Христа, але так само декілька уроків для нас сьогодні. Вона відома як притча про таланти. В першому варіанті притчі вся увага, без сумніву, була прикована до лінивого слуги, і не приходиться сумніватися в тому, що він символізує книжників і фарисеїв і їх відношення до закону і Божої істини. Лінивий слуга закопав свій талант в землю, для того щоб потім вручити його пану в такому самому вигляді. Ціль книжників і фарисеїв була в тому, щоби зберегти закон точно таким, яким він був. За їх власними словами вони "шукали побудувати паркан навколо закону". Люба зміна, любе вдосконалення , все нове, було для них прокляттям. Це все вело до застою, до безсилля релігійного життя. Подібно людині з одним талантом, вони хотіли зберегти все в тому вигляді, як це було і за це вони були осуджені. В цій притчі Ісус говорить нам, що не може бути віра без знаходження нового, невідомого, і що Бог не може дістати ніякої користі від того, хто від всього відгороджується. Але в цій притчі заключається ще багато іншого: 1. В ній говориться про те, що Бог дає людям різні дари. Одна людина дістає п’ять талантів, друга - два, а третя - один. Важливим є не талант людини, а важливо, як вона його використовує. Бог ніколи не вимагає від людини того, чого в неї немає, але Він вимагає, щоби людина в повній мірі використовувала свої здібності. Таланти в людей не є однаковими, але в своїх стараннях, вони можуть бути рівними. Притча говорить нам, що який би талант в нас не був, маленький чи великий, ми повинні використовувати його на служіння Богу. 2. В притчі говориться про те, що нагородою за сумлінну працю є ще більша праця. Двом слугам, які добре виконали свою роботу, було доручено ще більші завдання і відповідальності в справах їх господаря. 3. В притчі так само говориться про те, що наказаною буде людина, котра не хоче чесно виконувати свою працю. Слуга з одним талантом не втратив своїх грошей - він просто нічого не зробив. Було б навіть краще, якби він спробував зробити з ними щось і втратив їх, ніж нічого не робити. Людина, в котрої всього один талант, завжди є спокуса сказати: "В мене такий маленький талант і я можу зробити з ним так мало. Немає змісту навіть пробувати". Осуджена та людина, яка маючи навіть один талант, не потрудиться використати його і не ризикне ним ради загального добра. 4. В притчу вписано правило життя, справедливе завжди і всюди: хто має – тому буде дано ще, а хто не має, той втратить і те, що в нього є. Зміст цього правила такий: якщо у людини є талант и вона використовує його, вона весь час буде спосібна робити все більше і більше. Але, якщо в неї є талант і вона не захоче використати його, то неодмінно його втратить. Життя вчить, що є тільки один спосіб зберегти дар - використовувати його на Служіння Богу і людям. Амінь. | |
Переглядів: 2495 | Рейтинг: 3.5/2 |
Всього коментарів: 0 | |