Довідка:

Патріарх Йосиф (Сліпий), Верховний Архиєпископ, Кардинал і Митрополит (1944-1984). Народився 17 лютого 1892 р. в селі Заздрість у сім'ї Івана Коберницького-Сліпого й Анастасії Дичковської на Тернопільщині. Закінчив народну школу в рідному селі та гімназію в Тернополі. Вивчав богослов'я у Львові, відтак закінчив філософські і богословські студії в Інсбруку (Австрія).

30 вересня 1917 року Митрополит Андрей Шептицький висвятив його на священика. Після цього о. Йосиф знову поїхав на навчання до Інсбрука, де здобув ступінь доктора теології. Навчання продовжив у Римі, де отримав ступінь «Магістер Аґреґатус».

З 1922 року викладав догматику у Львівській духовній семінарії. Наприкінці 1925 року призначений ректором цього закладу, а в 1929 році – очолив новостворену Богословську академію. У 1939 році Митрополит Андрей висвятив о. Йосифа на єпископа з правом наступництва Митрополичого престолу. 1 листопада 1944 року, після смерті Митрополита Андрея, владика Йосиф перейняв провід Української Греко-Католицької Церкви.

11 квітня 1945 року був заарештований більшовиками і засуджений на 8 років каторги і примусової праці в Сибіру. Після закінчення цього терміну, без жодної причини засуджений вдруге на невизначений термін. У 1957 році засуджений втретє – на сім років каторжний робіт. Завдяки втручанню Папи Івана XXIII та президента США Джона Кенеді Митрополита було звільнено у 1963 році для участі у Другому Ватиканському Соборі.

Упродовж наступних двадцяти років Патріарх Йосиф намагався активізувати життя Української Греко-Католицької Церкви на Заході. Він заснував Український Католицький університет, збудував Церкву Святої Софії в Римі, відновив діяльність Синоду єпископів УГКЦ. Написав багато наукових праць, декотрі мають двадцять томів.
Помер 7 вересня 1984 року в Римі. У 1992 році його останки перевезли до Львова, де вони, за участю понад мільйона вірних, були поховані в Архикатедральному соборі Святого Юра.

Прес-служба Львівської архиєпархії