Всесвітлішим, Всечеснішим та Преподобним
Отцям-парохам, адміністраторам,
настоятелям та мирянам Львівської Архиєпархії

Львів, 09 грудня 2011 року Божого
Вих. ЛВ 11/1712

Слава Ісусу Христу!

Перебуваємо в часі Різдвяного посту - в часі очікування приходу Божого Сина у світ. Спаситель запрошує Свою Церкву - всіх нас - належно приготуватися до святкування Його Різдва. Бог воплотився - став людиною і народився так, як народжується людська дитина. Боже Дитя потребує людської любові і ніжності, потребує батьківської та материнської турботи, щоб зростати як справжня людина. Бог не соромиться пройти шлях внутрішньоутробного розвитку і народитися як людина, не боїться довірити себе людям: Він приходить як мале дитя, щоб ми могли без страху наблизитися до нього. Бог ризикує, адже в такому немічному виді Його легко образити, не прийняти, навіть зранити. Бог стає залежним від людини. Всемогутній стає немічним заради любові до свого творіння. Любов - це ризикована справа, однак Бог іде на цей ризик, тому що Він - любов (пор.: 1 Ів 4, 16).


Сучасна людина вважає, що вона самодостатня. Вона гадає, що не потребує ризикувати, бо вважає, що може все спланувати наперед. Любов вона розуміє по-своєму: як почуття щастя, задоволення своїх потреб, близькість з тими, хто тобі подобається. Людина не хоче ризикувати, а тому хоче сама вирішувати, кому й коли зачинати дітей, кому й коли краще народжувати, кому і як жити, кому й коли померти. У тій сваволі людина зайшла так далеко, що потребує когось, хто захистить її від неї самої. Але ніхто не наважується піти на ризик і довірити себе сучасній людині, взяти відповідальність за неї. Ніхто - окрім Бога.

Бог ризикує, тому що Він - любов. Саме з любові Він створив цей чудовий світ і довірив людині своє творіння. Бог дарував людині плідність і благословив продовження роду. На самому початку створення Бог дав людям Свою першу заповідь: «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю» (Бут 1, 28). Проте люди маніпулюють цим даром: в одних випадках зачатих дітей знищують у лонах матерів абортами та абортивними засобами, в інших - через прагнення за всяку ціну отримати дитину, вони нищать «надлишкові» ембріони (людей на ранніх стадіях розвитку!) в процесі штучних запліднень. При цьому люди забувають, або й свідомо не хочуть знати, що тільки Бог є подателем життя, і Він хоче щоб ми жили, щоб ми мали повноту життя. І лише Він вирішує, хто має прийти у це життя, а хто - покинути цей світ. Той Бог, який владно говорить: «Я - Господь, Бог твій, ... нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене» (Втор 5, 6-7), дав також заповідь: «Не вбивай!» (Втор 5, 17). Цій заповіді людина мусить безумовно коритися, інакше вона погубить саму себе: знищить своє земне життя і втратить Вічність.

Час Різдвяного посту - це час переосмислення свого ставлення до дару життя, а отже - час розкаяння від злих вчинків, час змін і навернення, час наближення до Бога. Бог запрошує нас прийти до Нього. Він стає немічним немовлятком, щоби кожен міг прийти, відкрити своє серце, і прийняти Його любов.

Приймімо ж кожне зачате життя так, як Марія і Йосиф прийняли Ісуса! Молімося, щоби люди прийняли і берегли життя своїх дітей як неоціненний дар від Бога, а державні закони і влада захищали право кожної зачатої людини на життя. Спільна щира молитва преображає людські серця, преображає лице землі. Наш Господь і Спаситель Ісус Христос сказав: «Коли двоє з вас згодиться на землі просити що б там не було, воно буде дано їм Моїм Отцем Небесним; бо де двоє або троє зібрані в Моє ім'я, там Я серед них» (Мт 18, 20). Нехай Бог об'єднає нас у молитві і праці на захист життя зачатих дітей, зцілить сім'ї, просвітлить уми і серця представників влади. Тоді різдвяна радість огорне наш край, зігріє кожну родину й наповнить миром людські серця!

Благословення Господнє на Вас!

+ Ігор

Архиєпископ і Митрополит Львівський