Українська Греко-Католицька Церква

Львівська Архиєпархія

Парафія Св’ятого Пророка Іллі

Субота, 21.10.2017, 16:03 
Головна Мій профіль Вихід RSS
Ви увійшли як Гість | Група "Гості"
   
Меню сайту

Головна » Статті » Проповіді о.Олексія Хілінського

16-та неділя по П'ятидесятниці
(Мт.25.14-30)

Ця притча, яку ми чули в сьогоднішній Євангелії, дає конкретний урок для тих, хто слухав її в часи Ісуса Христа, але так само декілька уроків для нас сьогодні. Вона відома як притча про таланти.

В першому варіанті притчі вся увага, без сумніву, була прикована до лінивого слуги, і не приходиться сумніватися в тому, що він символізує книжників і фарисеїв і їх відношення до закону і Божої істини. Лінивий слуга закопав свій талант в землю, для того щоб потім вручити його пану в такому самому вигляді. Ціль книжників і фарисеїв була в тому, щоби зберегти закон точно таким, яким він був. За їх власними словами вони "шукали побудувати паркан навколо закону". Люба зміна, любе вдосконалення , все нове, було для них прокляттям. Це все вело до застою, до безсилля релігійного життя.

Подібно людині з одним талантом, вони хотіли зберегти все в тому вигляді, як це було і за це вони були осуджені. В цій притчі Ісус говорить нам, що не може бути віра без знаходження нового, невідомого, і що Бог не може дістати ніякої користі від того, хто від всього відгороджується. Але в цій притчі заключається ще багато іншого:

1. В ній говориться про те, що Бог дає людям різні дари. Одна людина дістає п’ять талантів, друга - два, а третя - один. Важливим є не талант людини, а важливо, як вона його використовує. Бог ніколи не вимагає від людини того, чого в неї немає, але Він вимагає, щоби людина в повній мірі використовувала свої здібності. Таланти в людей не є однаковими, але в своїх стараннях, вони можуть бути рівними. Притча говорить нам, що який би талант в нас не був, маленький чи великий, ми повинні використовувати його на служіння Богу.

2. В притчі говориться про те, що нагородою за сумлінну працю є ще більша праця. Двом слугам, які добре виконали свою роботу, було доручено ще більші завдання і відповідальності в справах їх господаря.

3. В притчі так само говориться про те, що наказаною буде людина, котра не хоче чесно виконувати свою працю. Слуга з одним талантом не втратив своїх грошей - він просто нічого не зробив. Було б навіть краще, якби він спробував зробити з ними щось і втратив їх, ніж нічого не робити. Людина, в котрої всього один талант, завжди є спокуса сказати: "В мене такий маленький талант і я можу зробити з ним так мало. Немає змісту навіть пробувати". Осуджена та людина, яка маючи навіть один талант, не потрудиться використати його і не ризикне ним ради загального добра.

4. В притчу вписано правило життя, справедливе завжди і всюди: хто має – тому буде дано ще, а хто не має, той втратить і те, що в нього є. Зміст цього правила такий: якщо у людини є талант и вона використовує його, вона весь час буде спосібна робити все більше і більше. Але, якщо в неї є талант і вона не захоче використати його, то неодмінно його втратить. Життя вчить, що є тільки один спосіб зберегти дар - використовувати його на Служіння Богу і людям.

Амінь.
Категорія: Проповіді о.Олексія Хілінського | Додав: Administrator (04.10.2012)
Переглядів: 1704 | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]